У відповідь Ю.

Застала війна, ще дітьми
Сталевим подихом ночі
Та зуміли разом пройти
Ні на мить не заплющивши очі
Боролися з пулями слів
Збираючи мрій черепки
Щоб знову склеїти їх
Тепло поселити в думки

Невже спогади вітром північним
За цей час занесло снігами
Тимчасове, болюче, не вічне
Тепер відстань керує нами
Кого ж мені ще із сумом стрічати
Адже виросли ми
Застала війна
І чується звук, рев від гармати
А квітка чудова, - тепер кам’яна